Перший проєкт студії — спроба змінити кут зору на особисті речі. Ми показуємо побутові предмети, звільнені від функціональності: коли вони потрапляють у простір галереї, їм більше не потрібно бути зручними.
Об’єкти створені з речей, знайдених на будівництвах, у секонд-хендах, у власних оселях. Частина з них — асамбляжі, інші — артефакти щоденності без втручань. Серед них — кухонна зброя, сережки з милом, хустки для миття посуду, кераміка з будівельного сміття.
Проєкт досліджує рециркуляцію матеріалів і їхній потенціал — утилітарний, естетичний і фантазійний.

Our first project is a shift in perspective on personal objects. We show everyday things freed from the need to be functional — once placed in a gallery, they no longer have to be useful.
The objects are made from materials found on construction sites, in second-hand stores, or at home. Some are assemblages, others remain untouched. Among them: kitchen weapons, soap earrings, dishwashing headscarves, ceramics made from construction debris.
The project explores material recirculation and its potential — utilitarian, aesthetic, and imaginary.

Брюдершафт у подвійних лапках повторює назву основного проєкту, в якому ми брали участь на запрошення Марії Ланько та Лізи Герман. Фестиваль проходив у публічному просторі — замість галерей мистецтво транслювалося на сітілайтах та інших рекламних носіях.
У протест проти нової онлайн-реальності ми створили розкладний стіл, що кріпиться до сітілайту як паразит. Це місце для лекцій, розмов, побачень або спонтанних зустрічей просто неба у непрості ковідні часи.

Bruderschaft in quotation marks repeats the name of the main project we participated in at the invitation of Maria Lanko and Liza Herman. The festival took place in public spaces — instead of galleries, art was displayed on city lights and other advertising surfaces.
In protest against the new online reality, we created a folding table that attaches to a city light like a parasite. It is a place for lectures, conversations, dates, or spontaneous meetings outdoors during the challenging COVID times.

Частина прикладного циклу про домашню працю та подвиги. Колекція включає атрибути та обладунки домогосподарки.
Геркуліна — астероїд, названий на честь Геракла, але в жіночому роді; його форма нагадує білий шматок мила.
Усі прикраси зроблені зі знайдених об’єктів: античні намистини, скіфське золото та срібло, фрагменти стародавніх прикрас, з’єднані срібними та золотими елементами. Мильні намистини важко відрізнити від каменів чи матового скла. Передбачається, що вони будуть змиватися, повільно змінюючи вигляд прикрас.

The Herculine jewelry line is a part of a utilitarian series related to household chores and labours, consisting of various attributes and armor of a housewife.
Herculine is an asteroid named after Hercules but in the feminine form; its shape resembles a white soap remnant.
All jewelry is made from found objects: antique beads, Scythian gold and silver, fragments of ancient jewelry, connected by silver and gold constructions. The soap beads are hard to distinguish from stones or frosted glass. They are designed to wash away over time, gradually altering the piece’s appearance.

*(різні матеріали, будівельні відходи, глина / 2019–2021)*

Серія сервізів із предметів щоденного вжитку: велика тарілка, боул, супова тарілка, десертна тарілка, чашка — виготовлені з будівельного сміття, зібраного на будмайданчиках.
Мета проекту — дослідити межі застосування матеріалу для повноцінного використання в побуті та промисловому виробництві.

*(various materials, construction waste, clay / 2019–2021)*

A dinnerware set of everyday objects: large plate, bowl, soup plate, dessert plate, cup — crafted from construction debris collected at building sites.
The project tests the material’s potential and limitations for functional domestic use and mass production.

Ми ретельно відбирали фото з оголошень OLX: зграї настінних качок, яєчні лотки, складені на кшталт Емпайр-Стейт-Білдинг. Це серія редимейд-фотографій, перетворених на листівки — вони розіслані Укрпоштою як новорічні привітання для друзів та всіх охочих.
Спеціально для серії ми створили поштову марку.

We curated photos from OLX ads: flocks of wall-mounted ducks, egg trays stacked like the Empire State Building. A series of ready-made photographs turned into postcards — mailed via Ukrposhta as New Year’s greetings to friends and anyone who requested them.
A custom postage stamp was created for this project.

«Це мені можна» – резиденція в київському музеї Ханенка у співпраці з групою художників із синдромом Дауна та ательєнормально.
Під час резиденції ми створювали копії музейних експонатів просто у дворі музею – там же й виставили їх. Усі художники працювали разом: допомагали один одному ліпити, а потім розписувати кераміку. На завершення ми збудували у дворі імпровізовану музейну експозицію – з власними полицями для об’єктів.

«It is allowed for me» – a residency at the Khanenko Museum in Kyiv, in collaboration with a group of artists with Down syndrome and atelienormalno.
During the residency, we created copies of museum exhibits right in the museum courtyard – and displayed them there. All the artists worked together: helping each other shape and then paint the ceramics. In the end, we built an improvised museum exhibition in the courtyard – complete with custom shelves for the objects.